Осіння подорож в Карпати

Кожен із нас давно мріяв опинитися у найколоритнішому куточку України – Карпатах. І ось, нарешті, наша мрія здійснилася – ми в автобусі подорожуємо до гір. Компанія у нас зібралась дружна, ще й на чолі з такими керівниками як Осійчук Катерина, Савчук Інна, Семенюк Тетяна, Лотиш Людмила, Сичук Світлана. Карпати вразили нас відразу і ми зрозуміли: нас чекає незабутній відпочинок. Перед нами відкрились краєвиди Синевирського перевалу і озера Синевир, а з канатної дороги, що на горі Гимба, – неймовірні барви мальовничих куточків Карпат, дрімучі старезні праліси, височезні дерева, м’які килими моху, розсипи кам’яних брил на вершинах, просторі полонини, загублені у просторі та часі каплички, шумні струмки, височенні смереки, маленькі будиночки, розкидані у незвичних місцях.

Гори… На них не можна дивитись без захвату. Вони починаються тут, під самісінькими твоїми ногами, з невеличких кущиків чорниць і стрункими високими травинками, що закінчуються тугими колосочками, на яких, мов на струнах, грає вітер, перетворюючи простір навколо тебе на схвильоване море. Коли око вже не в змозі вловити хвилювання, видається, що оті гори вкриті ніжним блідо – салатовим оксамитом.

Ми відчули велич, у якій захований код нашої нації — це Палац Шенборнів, замки Сент-Міклош та Паланок, водоспади Шипіт і Кам’янка, Урицькі скелі. Неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погрітися на сонечку, вдихнути аромат гірських трав, медів та квітів, загорнутися у гуцульський коцик, побачити високо в небі верховіття смерек. Хтось може не погодитись, але нам здається, що кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Цей краєвид назавжди залишається в пам’яті та змушує повертатися сюди знову і знову, адже подорож — це рух, а рух — це життя.

Савчук І.В.